Торгова війна Росії з Україною вже викликала певні наслідки. Не самий помітний із них – злам у настроях Банкової, який стався напередодні святкування Дня Незалежності. Результат не змусив себе довго чекати – Азаров вирушив у Москву на зустріч із колегою Медведєвим. Поза сумнівом, український премʼєр не вдався б до такого кроку з власної ініціативи, його послав із візитом президент.

В опозиції теж відчули зміни в погоді. Неважко вирахувати, що положення виправить лише рішуча ініціатива. За обставин, які склалися, це може бути створення тимчасового альянсу опозиції з владою задля підтримки курсу на укладання Угоди.

Луценко першим озвучив думку підтримати Януковича. Обережніше, але синхронно ідею підтримав Яценюк. Кличко прямо не висловився. Проте, з великою долею ймовірності, він підтримав би пакт. На заходах до Дня Незалежності лідер УДАРу сказав, що питання підписання Угоди з ЄС першочергове. Тоді ж він окреслив перший (але, звісно, не останній) «крок Франкенштейна» – прийняття Верховною Радою законів, які є умовою підписання Угоди. Не будемо тут розписувати, що лише домовленість фракцій Регіонів та опозиції забезпечить результативні голосування за цей пакет.

Якщо вже згадано про важливість переломного моменту, слід нагадати про третю сторону процесу – Євросоюз. Там теж помітили коливання Банкової. На 28 серпня (досить швидка реакція, як для бюрократичної машини ЄС) призначене екстрене засідання Комітету з питань закордонних справ Європарламенту. Ключове питання для розгляду – політичні наслідки російської торгової політики стосовно Києва.

На зустріч запросили інформаторів – Кличка, Яценюка і Тягнибока. Перелік питань до них із боку єврочиновників точно невідомий. Проте, вірогідно, їх не просто допитають про наміри Банкової. Це буде більш-менш докладний інструктаж, що робити далі, як рятувати ситуацію.

Із Кличком, Яценюком і Луценком усе зрозуміло, та з осередку випадає Тягнибок. Його остання заява різко дисонує з думкою попутників. За словами лідера Свободи, компроміс із чинною владою неможливий навіть заради євроінтеграції. «Іти на компроміс із владою – це злочин, – заявив Тягнибок в інтервʼю «Радіо Свобода». – Якщо вона щось і робить, то робить у своїх інтересах, а не в інтересах української держави».

Звичайно, заява – це ніби просто слова; потім можна робити вигляд, наче їх не було. Проте часто в політиці слова рівнозначні діям.

Неважко зрозуміти, що ключовий гравець у процесі зближення з Європою – чинна влада (персонально Янукович, якщо точно). Тобто без волі президента Угода підписана не буде. Отже, це саме той випадок, коли немає принципової різниці – корисливі мотиви рухають інтеграторами чи піклування про суспільне благо. Взагалі така постановка питання – суто схоластична, бо всі наші політики керовані земними інтересами. І коли Тягнибок робить вигляд, що він святий, – це поза для дітлахів.

Звісно, євроінтеграційний пакет законів парламент прийме і без участі Свободи. Тягнибок і сам про це знає. Проте його голос важливий в інформаційній війні, яка зараз завʼязана на підготовці референдуму. За одним зі сценаріїв Кремля, народне волевиявлення має змусити Банкову розвернути зовнішню політику в напрямі Митного союзу. Цей, прямо кажучи, шантаж не буде ефективним без впливу політиків на громадську думку. В боротьбі за неї важлива кожна сурма, навіть якщо вона лунає з нібито протилежного табору.

Тягнибока можна зрозуміти: зараз він у найгіршому становищі, у фактичній ізоляції. Ще жодна партія не мала стільки ворогів: влада, суперники з опозиції, Євросоюз, Росія. Здоровий глузд підказує розірвати блокаду, терміново шукати союзників. Але Тягнибок чинить абсурдно, навпаки: він посилює свою ізоляцію.

Схоже, лідер Свободи або не розуміє свого становища, або виконує якийсь план дій. Логіка підказує, що його заяви вигідні в першу чергу Москві. Тож нехай не дивується, якщо його називатимуть агентом Кремля.

Хоча, вірогідніше, Тягнибок намагається скористатися моментом, коли його колеги готові прихилитися до Януковича, і таким чином підіграти своєму електорату. Проте в України зараз два шляхи: в ЄС чи неоімперію, третього варіанта немає. І якщо не піти котримось із них, можна взагалі втратити виборців.

Источник: pic.com.ua