«Сегодня» з’ясувала, як отримати професію гірника (або, по-простому, шахтаря) і на які зарплати і пільги можна розраховувати. Про це нам розповіли фахівці Мінсоцполітики, а також Міносвіти та науки.

НАВЧАННЯ ЗА ДЕРЖРКОШТ

«Кваліфікованих робітників для вугільної промисловості готують в 36 державних профтехнічних училищах в п’яти областях країни. Основні гірські професії, яких там навчають, – «гірник підземний», «гірник очисного забою», «електрослюсар підземний» та інші», – розповів нам директор Департаменту профтехнічної освіти Міносвіти В’ячеслав Супрун.

За його словами, навчання за цими спеціальностями можуть проводити і навчально-курсові комбінати при великих вугільних підприємствах. Однак учні там після закінчення навчання отримують нижчі розряди, ніж випускники ПТУ.

ОБМЕЖЕННЯ. При вступі на шахтарські спеціальності є невеликий конкурс і деякі обмеження за віком. Так, до роботи у вибоях і виробках молодь молодше двадцяти не допускається. Відповідно, мінімальний вік прийнятих на навчання за професією «гірник очисного забою» – 19,5 років (навчання триває півроку).

Працювати підземним гірником за законом можуть тільки ті, кому виповнилося 18 років. Ті, у кого є повна середня освіта, вчаться мінімум півроку, значить, на момент вступу їм має бути не менше 17,5 років. Якщо ж середня освіта неповна, то термін навчання становитиме три роки, і вступникам в цьому випадку має бути мінімум 15.

Якщо вступник буде отримувати спеціальність вперше, то зможе навчатися за держкошт. Також йому щомісяця видаватимуть невелику стипендію (близько 300 грн) і, якщо потрібно, нададуть безкоштовне проживання в гуртожитку.

Якщо ж у учня за плечима вже є середня спеціальна освіта або він проходить підвищення кваліфікації за однією з гірничодобувних професій, то середня вартість навчання в ПТУ обійдеться в 14-16 тис. гривень на рік. Виняток з цього правила зроблено для безробітних, які перебувають на обліку в Державному центрі зайнятості. Вони можуть отримати нову професію безкоштовно за рахунок Фонду загальнообов’язкового соціального страхування.

РОБОЧІ РОЗРЯДИ

У підземних гірників, які виконують роботи, не пов’язані з видобутком копалин, існують розряди з 1-го по 4-й. Розряди з 1-го по 3-й можна отримати за 6 місяців навчання на курсах при вугледобувних підприємствах або за 1,5-2 роки навчання в ПТУ (в цьому випадку випускники отримують розряди вищі – 3-й і 4-й). Якщо хлопці вступать в ПТУ після 9-го класу, то їм доведеться вчитися три роки, щоб окрім самої професії освоїти ще й повну шкільну програму.

Гірник очисного забою виконує роботу безпосередньо з видобутку вугілля, металів і т. д. У таких працівників існують 4-й, 5-й і 6-й розряди. Цю спеціальність можна отримати тільки на базі раніше отриманої суміжної професії – тобто ті, хто вступає на спеціальність «гірник очисного забою», повинні мати, наприклад, спеціальність підземного електрослюсаря або простого гірника, розряд не нижче 3-го та досвід роботи не менше року. Навчатися доводиться 4-6 місяців. Працівники очисного забою після закінчення ПТУ і року роботи можуть отримати 6-й розряд.

ЗАРПЛАТИ І ПІЛЬГИ

В інтернеті гірникам пропонують зарплати від 3000 до 5000 грн, а видобувачам вугілля – від 5000 і до 15 000 (залежно від того, державна шахта чи приватна)

Працюють підземні робочі по змінах (одна зміна – 6 годин), три дні через один або два дні через один.

Відпустка у гірників може тривати 24-56 днів у році, а у гірників очисного вибою – до 66 днів. За словами заст. директора Департаменту держсоцдопомоги Тетяни Голубенко, шахтарів (і працюючих, і пенсіонерів) забезпечують вугіллям на побутові потреби – наприклад, для опалення приватного будинку. Якщо ж гірники живуть у будинках з центральним опаленням, то вони отримують компенсацію за оплату електроенергії, газу та тепла. Так, гірникам повертають гроші за 75 кВт використаної електрики, за обігріті 31,5 кв. м житла і за газ для однієї людини на місяць. Усі, хто працює на гірничодобувному виробництві під землею не менше ніж половину свого робочого дня, можуть раніше піти на пенсію: чоловіки – після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з яких 10 на небезпечному видобутку, а жінки – в 45 років при стажі роботи не менше 15 років, і з них не менше 7,5 років при шкідливих умовах праці. Інші працівники, які трудяться в гірничодобувній промисловості на землі або обслуговують шахти, йдуть на пенсію трохи пізніше: чоловіки – після 55 років і при стажі роботи не менше 25 років (з них не менше 12,5 років на шкідливому виробництві), а жінки – після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років (з них не менше 10 років при шкідливих умовах праці). Якщо необхідний робочий стаж (як загальний, так і шкідливий) буде досягнутий раніше, ніж до 45-55 рокам, працівник зможе піти на пенсію раніше.

Професійний сленг

Штрек – коридори в шахтах висотою близько 4 метрів, за якими добираються до місць видобутку.

Комплекс – залізні кріплення, які підтримують покрівлю коридорів.

Карета – вагонетка, на якій гірники їздять під землею і перевозять вугілля.

«Баба Яга» – канатно-крісельна дорога, по якій шахтарі спускаються на глибину.

ОСОБИСТИЙ ДОСВІД

«Відразу після школи я влаштувався на шахту учнем гірника – вчитися далі я не збирався, хотілося вже швидше почати заробляти. Але повчитися все ж довелося – такою була умова роботодавця. Я пройшов курси при підприємстві, отримав 3-й розряд гірника. Сім місяців пропрацював за цією спеціальністю, після чого керівництво відправило мене на перепідготовку. Так я став гірником очисного забою. 4-й розряд отримав, вже працюючи за новою спеціалізацією, а через рік з’явилася і 5-й.

УМОВИ РОБОТИ. Щоб потрапити на місце видобутку, я в складі ланки з 10-14 чоловік спочатку спускаюся по канатно-крісельній дорозі. Потім ми пересідаємо на вагонетки і їдемо до ділянки. Там через кожні 300-400 метрів знаходяться довгі коридори висотою до 4 метрів, а між ними – порода з прошарками вугілля. Саме в цих прошарках ми й видобуваємо вугілля. Іноді працюємо в коридорах висотою менше метра, де толком і розігнутися не можна. Бувають і інші незручності – часом, наприклад, доводиться на колінах повзти слідом за технікою 6 годин поспіль, і все це – при +27-30 градусах.

Стелі шахтарських печер підтримують надійні металеві конструкції. Я завжди знав це, але все одно спочатку мені було страшно, незручно, а часом і боляче в тісноті. Я навіть хотів усе кинути, але старші колеги вмовили почекати – сказали, що за кілька тижнів звикну. Так і сталося – і ось уже дев’ять років поспіль я здобуваю вугілля. Часто натрапляємо на підземні озера, тоді працюємо у воді, іноді потрапляємо на ділянки з газом. Але завдяки хорошій сучасній техніці і надійній системі безпеки серйозних НП у нас майже не буває. Звичайно, шахтарі іноді отримують травми, але посковзнутися, впасти і пошкодити собі щось можна не тільки в шахтах.

Працюю я по шість годин на добу три дні поспіль, а потім день відпочиваю. За роботу понад зміни та/або у важких умовах, а ще за перевиконання місячного плану нам усім дають надбавку до зарплати. Кожні півроку нас відправляють у відпустку на 33 дні, два рази на рік гірникам дають путівки на оздоровлення на морі і в санаторії від профспілки. Я плачу за них 10% від ціни, стільки ж вони будуть коштувати і для моєї дитини, а от для дружини відпочинок обійдеться в 30% від ціни. А ще у нас дуже хороші пільги від держави при оплаті «комуналки». За газ і електрику в своєму будинку за рік я плачу 2500-2600 грн і близько 2000 з них мені компенсують.

Забобони і курйози. У гірників є свої прикмети. Наприклад, коли ми йдемо на зміну, близькі нам не бажають успіху. Якщо побажають, нормального видобутку не буде. І у нас вважається, що якщо сісти в одну вагонетку з жінкою, то працювати буде тяжко.

Як і у всіх, у нас бувають кумедні випадки. Якось хлопець з нашого ланки запізнився на роботу. Ми без нього спустилися на глибину 260 метрів і поїхали у вагонетці до ділянки. Проїхали 8,5 км, висадилися, і тут з темряви… вибігає він. В одних штанях, чоботях, касці і з курткою в руках, спітнілий, задихається: «Я не сильно запізнився?». Ми були в шоці – той шлях, що займає півтори години пішки під землею, він пробіг за 45 хвилин! Щоб зрізати, біг старими штольнями. Як йому це вдалося і як він не вбився, досі в голові не вкладається!».

Источник:news.finance.ua